02206, м. Київ, вул. Миропільська 13-в, оф.35

(067) 502-99-36
(066) 282-05-60

info@arbitergroup.com.ua



Слава Україні!!!
Героям Слава!!!

Національний банк презентує інтерактивну сторінку Індексу фінансового стресу

Національний банк презентує інтерактивну сторінку Індексу фінансового стресу

Національний банк з метою підвищення прозорості фінансового сектору розпочинає публікацію в інтерактивному форматі Індексу фінансового стресу – другого дашборду, присвяченого індикаторам фінансової стабільності.

Національний банк відслідковує низку індикаторів фінансової стабільності для того, щоб контролювати системні ризики фінансового сектору та вчасно на них реагувати. З березня 2020 року на офіційному вебсайті НБУ представлений дашборд "Рівень непрацюючих кредитів (NPL)".

Індекс фінансового стресу (далі – ІФС) – важливий індикатор фінансової стабільності, що відображає поточний рівень напруги у фінансовому секторі України.

ІФС набуває значень від 0 до 1, де 0 – повна відсутність напруги, 1 – найвищий рівень стресу. ІФС розраховується на основі 20 індикаторів, згрупованих за п’ятьма субіндексами:
- субіндекс банківського сектору;
- субіндекс поведінки домогосподарств;
- субіндекс корпоративних цінних паперів;
- субіндекс державних цінних паперів;
- субіндекс валютного ринку.

Кожному субіндексу присвоєно початкову вагу відповідно до обсягу та впливу на фінансовий сектор країни.

ІФС ураховує ефект зміни в часі кореляції між субіндексами. Це дає змогу врахувати посилення зв’язків між секторами економіки в несприятливих умовах, що може додатково поглиблювати кризу.

Індекс фінансового стресу дає змогу:
- виміряти рівень стресу фінансової системи;
- оцінити глибину й тривалість періоду нестабільності фінансових ринків, а також порівняти його з рівнем стресу в минулі кризи;
- оцінити (у поєднанні з іншими показниками) ефективність антикризових заходів;
- визначити характер потрясінь фінансової системи та її окремих складових – системний чи епізодичний.

ІФС відображає виключно поточний стан справ у фінансовому секторі та не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі. Він дозволяє більш точно оцінювати рівень стресу в режимі реального часу. Це є корисним, зокрема, для своєчасного визначення антикризової політики центрального банку.